Братаны, расскажу вам как однажды я решил покурить марихуану и схорониться на выставке. Короче, сидел я на своей койке в коммуналке, когда звонок на дверь. Открываю — а там мой патлатый сосед, старый хиппи по имени Святослав. У него всегда куча закладок, так что, думаю, он может мне помочь в этом деле. Улыбается он мне, а в руках – пакетик с зеленоватыми сухими листочками. Говорит: «Держи, братишка, свеженький ганджубас!»
О, разумеется, я был рад этому подарку судьбы! Только представьте – весь день чалдонить на облаке, пока люди вокруг стоят, словно зомби. Я был на седьмом небе от счастья!
А когда я затянул этот дурик, я словно окунулся в другой мир. Чувствовал себя настоящим космонавтом, летящим в космосе. Цвета на выставке стали ярче, звуки слились в единое музыкальное произведение. Я просто не мог поверить своим глазам!
А еще, знаете, как говорят наркоманы, что марихуана – это входной билет в мир наркотиков? И я понял, что нужно попробовать что-то еще, чтобы проникнуть еще глубже в эту волшебную атмосферу. Подумывал я о герое, ведь ходят слухи, что это шикарный кайф.
Так я решаю связаться с другом по кличке Блямба, у которого всегда найдется все, что угодно. Он мне говорит, что у него есть героин – лучше самого лучшего! Я не мог упустить такую возможность! Встречаемся мы в подворотне, вдали от посторонних глаз, и я отдаю ему деньги. В конверте поблескивают небольшие пакетики с белым порошком.
Руки у меня тряслись от волнения. Я был готов вмазаться и почувствовать этот невероятный эйфорический прилив!
Но тут Блямба предлагает мне еще что-то – окси, или как его еще называют «чалдон». Говорит, что это еще лучше героина. Блин, решил я, пускай будет и это – ведь я все равно уже решил погрузиться в мир наркотиков, почему бы и нет?
Что-то, братва, в этом мире наркотиков не так, как на картинках в Интернете. Это совсем другая реальность, где все смешалось воедино, и тебе уже все равно, кто ты и чего хочешь. Только прилив адреналина и невероятные ощущения, которые не передать словами!
Короче, я вмазался окси, а потом и героин, и мне стало так хорошо, что я забыл и о выставке. Оказывается, наркотики дают такой эйфорию, что ты просто закрываешь глаза и погружаешься внутрь себя, в свой уютный и безопасный мир.
Но знаете, что самое страшное? Теперь я снова сижу на своей койке в коммуналке и думаю о том, как я потерял свое будущее из-за пары нереальных ощущений. Они могут навсегда оставить вас без того, что действительно ценно – семьи, друзей, мечты.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |